Маршрут Боровець – Мусала(2925м), Болгарія. Карта.
Рада поділитися з вами розповіддю про сходження на найвищу гору між Альпами і Кавказом, гору Мусалу, що знаходиться у Рильському гірському масиві у Болгарії. Опис маршруту, карта, перепад висот, фото додаються.
Добирання на старт пішого маршруту: Львів – Сонячний Берег – Бургас – Софія – Самоков – Боровець (назад у зворотньому порядку)
Піший маршрут кільцевий: Боровець – гора Мусала – Боровець
Кількість днів: 2 дні піший маршрут, добирання на старт зайняло 2 доби
Складність: легкий
Ночівля: палатка (є можливість ночувати в хатині)
Дата пішої подорожі: 14 – 15 липня 2015р.
Орієнтовна вартість: з доїздом зі Львова через Бургас на двох 210 євро:
Львів – Сонячний берег і назад автобус = 55 євро з людини,
добирання Сонячний Берег – Боровець і навпаки в сумі = 50 євро з людини (реально добратись за 35 євро)
Карта маршруту і перепад висот
“Паперові” карти можна знайти у розділі сайту Карти.
Total distance: 24954 m
Max elevation: 2916 m
Min elevation: 1325 m
Total climbing: 1723 m
Total descent: -1723 m
Download
Max elevation: 2916 m
Min elevation: 1325 m
Total climbing: 1723 m
Total descent: -1723 m
Як добратися
Від моря, з Бургасу нічний поїзд BV 8626, відправляється о 22:25, прибуває в столицю 6:16 ранку. Ціна від 25 до 35 левів (про нюанси нижче). Квитки можна купити онлайн на сайті болгарської залізниці. Назад такий самий поїзд, BV 8627, о 22:45.
З головного вокзалу Софії міським автобусом №413 або трамваєм їдемо на Південну автостанцію. Час у дорозі: 30-40хв. Вартість 1,30 левів.
На Південні автостанції сідаємо на автобус в Самоков. Їздять щогодини. Час: 40хв-1год. Ціна 6 левів. Назад в Софію останній автобус о 18:30
В Самокові сідаємо на автобус в Боровець. Їздять щогодини. Час в дорозі 15-20хв. Ціна 1,30 левів. Назад в Самоков останній автобус о 17:30.
Де поїсти
Влітку в Бургасі багато кафешок на набережній. За 7-10 левів можна нагодувати одну людину.
В Софії перед головним вокзалом, якщо перейти дорогу, на перехресті бульвару “Хрісто Ботев” і бульвару “Княгині Марії Луїзи” 🙂 була невеличка будівля з червоної цегли з рестораном. Готують не дуже смачно, але терпимо.
У Боровці ресторанчик “The Happy Duck“, знаходиться на головній вулиці. Там дуже смачно, не дорого, і можна попросити набрати водички в пляшку в дорогу.
У горах в притулках (зокрема хижа Мусала і хижа Еверест) є чай, кава, гарячий бульйон, снікерси та пару інших доганялок.
Опис подорожі
Я з чоловіком їхали на море у Сонячний Берег. Щоб урізноманітнити відпустку, ми удвох спланували похід на Мусалу. Тобто ми добиралися в гори зі сторони моря.
Купе поїзда BV 8626
Купе поїзда BV 8626
Кілька слів про поїзд. Купе містить три місця. Якщо бажаєш бути з чоловіком/дружиною разом, то потрібно викупити третє місце. В іншому разі можуть розселити, як стверджують джерела в інтернет (жінок в одне купе, мужчин в інше). І того, одне місце 25 лева, одне купе 75 лева. Вагони куплені у німців, було дуже зручно, ми виспались.
Далі автобусами в Боровець. Всі ці автобуси досить комфортні, з кондиціонером, їздять строго по графіку.
Боровець – маленький гірськолижний курорт. Тут є гондольний підйомник Ястребець, який працює влітку щодня, крім понеділка і вівторка. Актуальну інформацію про сезони, дні роботи та ціни шукайте на сайті borovets-bg.com
Ми прибули в Боровець десь о 9 ранку. Поки падав короткочасний дощ, поснідали і в 11:15 вирушили в дорогу. Вже по першій дня ми дійшли долиною до місця під станцією підйомника (див. синя позначка на рис.1 навпроти підпису “Ястребець”). Дорога широка майже попри річку Бистриця, маршрут прекрасно промаркований, підйом пологий, погода сонечко з вітром після дощу – короче рай :)) Далі по дорозі, коло підйомників місцями траплялися болітця, між струмками, приходилось перестрибувати. Напевно це єдина незручність за весь похід. О четвертій дня ми досягли притулку коло Мусальських озер (див. хижа Мусала на карті).
Палатки ставити в горах заборонено, але коло хижин можна. Хоча, чесно кажучи, коло хижин теж не ясно. Висить табличка, що можна, але діти нам сказали, що поліція забороняє. Ночівля в хижині коштує 15 левів з людини. Також там можна попити чаю, кави, бульйону.
Ну… ми ночували у палатці.
Наступного дня продовжили підйом і вийшли до Алеково озера. Ми піднімались туди тією стежкою, котра південніша (стежка 2), а спускались потім північнішою (стежка 1)(Див. рис.2 вище). На мій погляд північніша стежка простіша, південніша більше складається з великого каміння.
Від притулку Еверест одна дорога на вершину Мусали. Підйом… ну не сказала би, що сильно стрімкий і складний. Я порівнюю з підйомом на Петрос в українських Карпатах чи Вухатий Камінь, чи може польські Татри via ferrata – оце складні підйоми, коли треба підключати руки і дертися на чотирьох кінцівках. А тут йдеш собі по стежці шириною метр. Ну так… є обриви з однієї сторони, проте стежка прокладена серпантином, не стрімкіше 30градусів, – йти легко.
Вершина Мусали простора. Дві будівлі, електрощиток, є де погуляти, полежати, поїсти :)) Ми пробули на вершині десь годину, може навіть більше. Через те, що в цей день не працював підйомник, людей було обмаль. По дорозі зустрілися нам з 8 хлопців німців, одна німецька сім’я і ще двоє дівчат.
Підйом в гори долиною
Дорога на Мусалу долиною
Алеково озеро
Стовпці від Алеково озера до самої Мусали
Вид на Мусалу з Алеково озера
Камені-велетні Алеково озеро
Леденете езеро
Організатор поїздки, мозг нашої групи 🙂
Палки рішають! Чуваки і чувіхи, беріть з собою палки в гори! 🙂
Обсерваторія на вершині Мусали
Вид з Мусали на сусідній хребет
Поміж хмарами, вершина Мусали
Моя улюблена фотка. На вершині Мусали
Повертатися назад хотілось іншою дорогою. Ми розглядали варіант спуску до озера Бєли Іскар і дорогою в село Бєли Іскар або по хребту до підйомника Ястребець в Боровець (то вже була середа, він працював, можна було ним спуститися вниз). У результаті, ми повертались так, як і піднімались. Проблема першого варіанту була у тім, що з хребта до озера не було жодної стежки на карті і можливо прийшлось би спускатися лісом “наабум”. А другий варіант виглядав страшно: два гострі шпичаки з крутими обривами по дві сторони. Тому ми вирішили не ризикувати.
Кілька слів про погоду. Ми ночували на висоті вище 2400м в долині. Було чути свист вітру через перевал, але у палатці було затишно. Вночі температура опускалась нижче нуля, бо палатка о 6 ранку була ще покрита льодом від конденсату. Далі, вдень, на сонці було спекотно, а по мірі спуску ще спекотніше.
Від ночівлі коло хижі Мусали ми вирушили 7:30 і десь 11:30 ми були на вершині гори. Далі спуск у досить швидкому темпі зайняв 6годин. О 17:10 ми були на зупинці в Боровці.
Понад річку Бистриця (трохи нижче від хижі Мусала до підніжжя малих підйомників) насправді є ще одна стежка, прямо в кущі ялівця. Ми вирішили тудою спускатись з надією, що там нема болота. Виявилось, що ця стежка менш придатна для пересування: вона вузька і заростає не лише високим ялівцем, а й кущами Борщовика. Внизу стежки маркування маршруту замальовано білою фарбою. Я не позначала цю стежку на маршруті.
Цікавий вийшов trip 🙂 Чотири ночі без комфортного ліжка, без душу :)… Приїхали на море в апартаменти, в душ, попралися, просушили спорягу… 🙂
Окремо велике дякую моєму чоловікові, котрий підібрав правильне спорядження: одяг ідеальний проти вітру, котрий не парить на сонці і швидко сохне; легкі зручні наплечники; горілка (газ), з котрою не помреш від голодного очікування хавки; трекінгові палки, котрі вберегли мої коліна від перевтоми 🙂 Також дякую за продуману проплановану подорож: ми все встигли і не потрапили у незручні ситуації.
Що ще хотіла б важливе сказати. Протягом усього походу у будь-яких горах ми носимо з собою чорний пакет зі сміттям. Він не є надто важким. Туди складаються не лише бляшанки з консерв, а й паперчики після туалету. Не лінуйтеся робити так само, завжди згадуйте наші рідні українські Карпати – Заросляк або верх підйомника в Пилипці, як там файно все обгаджене і не вивітрюється навіть через зиму 🙁
Сміття викидається у великий сміттєвий бак у найближчому населеному пункті.
Бережіть природу!
Якщо дана стаття стала вам корисною, ви можете віддячити, розповівши про нас своїм друзям у соціальних мережах.
Якщо ви маєте бажання долучитися до розвитку цього сайту, буду дуже рада обговорити з вами умови співпраці.
Емейл проекту info♥ukrsherpa.com
